Уже четвертий рік поспіль ми відзначаємо День захисників та захисниць України 1 жовтня.

Щороку на Покрову українці вшановують людей, які стали на захист рідної землі. Уже четвертий рік поспіль ми відзначаємо День захисників та захисниць України 1 жовтня.

Це свято має тривалу історію: з часу здобуття Незалежності воно кілька разів міняло дату, змінювало назву і нарешті стало справді народним днем, аби висловити свою вдячність людям, які полишають звичне життя і йдуть обороняти Україну.

Розповідаємо, чому тепер День захисника та захисниць святкують 1 жовтня, та які дні встановлені для вшанування загиблих оборонців країни.

Що раніше святкували 23 лютого?

Відзначати День захисника Вітчизни в Україні почали з 1999 року. Його "враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді" запровадив президент Леонід Кучма. Це свято припадало на 23 лютого – День радянської армії – і довгий час супроводжувалося традиційним обдаровуванням усіх без винятку чоловіків шкарпетками та дезодорантами з побажанням бути захисником своєї сім'ї.

Ще одна архаїчна традиція, яка була повсюдно поширена цього дня – дарувати подарунки хлопчикам у школі та садочку як майбутнім захисникам. Дівчата ж отримували свою "порцію уваги" виключно 8 березня, адже ніхто не передбачав, що вони також можуть колись стати захисницями.

Перебудувати радянську традицію вшанування воїнів брався ще Віктор Ющенко: він намагався сфокусувати увагу українців на Дні Збройних сил України, однак багато людей однаково відзначали 23 лютого.

Нова ера: чому обрали 14 жовтня?

Коли почалася російсько-українська війна, у 2014 році, президент Петро Порошенко скасував указ Кучми та запровадив День захисника України 14 жовтня. Тоді ми вшановували усіх, хто протистоїть ворогу, на Покрову, разом із Днем козацтва та Днем заснування Української повстанської армії (УПА). У 2015 році цей день встановили вихідним.

У серпні 2021 року вже президент Володимир Зеленський погодив зміну до Закону, який регламентує святкування 14 жовтня. Відтоді цей день офіційно має назву День захисників та захисниць України – аби акцентувати на тому, що багато жінок захищають державу нарівні з чоловіками.

1 Жовтня – День захисників та захисниць України

У 2023 році Православна церква України та Українська греко-католицька церкви перейшли на Новоюліанський стиль календаря. Через це дати нерухомих свят змістилися на 13 днів назад – тож Покрову стали відзначати не 14, а 1 жовтня. Оскільки День захисників та захисниць України був приурочений саме до цього свята, його, як і День козацтва, перенесли на 1 жовтня.

Тоді ж з'явилася ще одна зміна: тепер День заснування УПА та День захисників України не збігаються. День заснування Української повстанської армії не перенесли, бо він прирочений не лише до Покрови, а й до історичної події. Дата 14 жовтня 1942 року заффксована у постанові Української Головної Визвольної ради від 30 травня 1947 року як день, коли "повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській повстанській армії".

Нині День захисника України не є вихідним, адже під час воєнного стану державні вихідні скасовуються.

Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806/2014 в Україні установлено щорічно 1 жовтня відзначати День захисників і захисниць України.

Свято присвячене вшануванню мужності та героїзму Захисників і Захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

В Українській традиції це свято пов’язане з Днем Покрови Пресвятої Богородиці.

Історія свята бере початок у X столітті. За церковним переданням, під час облоги Константинополя ворогами у Влахернському храмі зібралися віряни на спільну молитву. Святий Андрій Юродивий разом зі своїм учнем Єпіфанієм побачили Пресвяту Богородицю, яка з'явилася над людьми, молилася за них і розпростерла над присутніми свій покров (омофор) як знак Божого захисту. Незабаром облога міста була припинена, а подія стала символом небесного заступництва Богородиці над усіма, хто звертається до неї з вірою.

В Україні свято Покрови набуло особливого значення ще за часів українського козацтва. Запорозькі козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю покровителькою, споруджували на її честь храми та зверталися до неї з молитвами перед походами й битвами. На території Запорозької Січі діяли Покровські церкви, а сама Покрова стала одним із головних духовних символів українського лицарства.

У Другій світовій війні українці боролись із нацизмом в лавах Червоної, Української повстанської та в арміях Об’єднаних Націй. Уродженці різних куточків України й українці світу, котрі були в регулярних арміях або ставали партизанами, служили у допоміжних формуваннях чи на передовій, пройшли усю війну чи загинули в боротьбі, пліч-о-пліч із іншими народами боролися проти нацизму. Вояки Української повстанської армії брали до рук зброю, аби захистити українців від обох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Боролися за відновлення української державності, наслідували козацькі військові традиції. Символічний день її створення – 14 жовтня 1942 року, що тоді припадало на Покрову Пресвятої Богородиці. Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів у 1920–1930-х роках.

У 2023 році День захисників і захисниць перенесено з 14 на 1 жовтня в звʼязку з переходом Православної церкви України та Української грекокатолицької церкви на Новоюліанський стиль календаря.

Сучасні збройні сили отримали у спадок від попередніх поколінь головний убір, знаки розрізнення та гасло.

“Мазепинка” – головний убір із переднім клиноподібним розрізом, частина українського військового вбрання. Вона стилізовано наслідує вигляд козацьких головних уборів другої половини XVII століття, коли гетьманував Іван Мазепа. Саме так їх зображували на тогочасних портретах. “Мазепинки” почали носити Українські січові стрільці під час Першої світової війни. Згодом цей головний убір набув поширення в інших українських формаціях – Галицькій Армії, Карпатській Січі та УПА. Від 2017 року “мазепинка” є офіційним головним убором Збройних сил України.

Нарукавний тризуб – знак розрізнення, що носили на рукавах одностроїв вояки Армії УНР і сам Головний отаман Симон Петлюра. “Тризуб матерчатий, фарби по родах зброї, форми по малюнку”, – йшлося в наказі 30 липня 1919 року. Простий, без деталізації, тризуб легко було виготовити в умовах безперервних бойових дій та невеликого і нестабільного тилу Армії УНР. Продовжуючи петлюрівські традиції, сучасні захисники України носять тризуби на рукавах одностроїв.

“Слава Україні! – Героям слава!” – гасло Української повстанської армії. Нині воно є офіційним вітанням у Збройних силах України. “Слава Україні!” почали вітатися вояки кінного дивізіону 1-го Запорізького полку Армії УНР. На це відповідали: “Козакам слава!”. Звертання “Слава Україні! – Героям слава!” затвердив навесні 1941-го року ІІ Великий збір ОУН під проводом Степана Бандери. 4 жовтня 2018 року Верховна Рада затвердила вітання “Слава Україні! – Героям слава!” як офіційне в Збройних силах та у Національній поліції.

Вшанування сучасних Захисників і Захисниць нерозривно пов’язане зі збереженням пам’яті про полеглих Героїв. Схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто не повернувся з поля бою. Саме завдяки їхній жертовності український народ продовжує відстоювати свою свободу та незалежність. Кожен день свободи й незалежності України оплачені життям тих, хто до останнього виконав свій військовий обов’язок.