Історія сіл Плодородненської сільської територіальної громади

Райхенфельд (Плодородне)

БАГАТЕ ПОЛЕ ПО-НІМЕЦЬКИ АБО REICHENFELD

Таку назву отримало нинішнє село Плодородне від німецьких переселенців у 1810 році через пишну та багату рослинність навколо. Село заснували протестантські та лютеранські родини з Королівства Вюртенберг та з прусської Померанії.

Райхенфельд - (Плодородне) - село, центр сільської ради, розташоване за 40 км від районного центру м.Мелітополя та за 100 км від обласного м.Запоріжжя. Найближча залізнична станція - Плодородна Придніпровської залізниці - знаходиться на території села. Площа населеного пункту - 383,1 га. День села - перша неділя жовтня.

Історія утворення Райхенфельдської сільської ради сягає у далеке минуле... До другої половини XVIII ст. південні степи були малозаселеними.

У 1810 р. німці заснувати село Райхенфельд, що налічувало 60 дворів. У колонії діяв кар'єр з видобутку глини, черепичний та цегельний завод.

У 1874 р. була побудована Придніпровська залізниця, а у 1912-1913 рр. станція Плодородне.       

У селі працювала чотирирічна школа, де навчалося 50 учнів. Перша початкова школа для дітей  була відкрита у 1935 р. До 1941 р. школа була дев'ятирічкою, а у 1941 р. стала десятирічкою.

У 1968 р. школа відсвяткувала новосілля у новій будівлі. 

З 2005 р. навчання велося українською мовою. Серед її відомих учнів - випускник 1954-го р. Стребко Станіслав Кирилович - колишній начальник Іллічівського морського порту, депутат Верховної Ради України, Герой України.

З 1920 р. діяв лікарський прийомний пункт в окремому будинку на 25 ліжок, який на сьогоднішній день реформовано на  відділення сімейного лікаря.

У 1929-1930 рр. у селах Плодородненської сільської ради були організовані колгоспи. Які  в 90-ті роки були реформовані в товариства та фермерські господарства.

Історія ТОВ "СПП ЛАНА" розпочалася 23 листопада 1993 р. Спеціалізація підприємства - рослинництво, але надаються послуги у сфері виробництва меду, в розвитку садівництва. З 2000 р. очолює його Верещага Леонід Іванович.                               

У 1991 р. було започатковане ТОВ "Юго-Восток". Сьогодні підприємство мас в оренді 255 га орної землі, сільгосптехніку. Керує підприємством Гноєвий Володимир Миколайович, який у 1991 р. був одним із засновників, а з 1995 р. - керівником.

Сільськогосподарське виробниче підприємство ТОВ "Алекс" засноване у 1994 р. Основні напрями його роботи - тваринництво, насінництво, переробка сільгосппродукції, рослинництво. Директор підприємства -  Кашляков Олександр Миколайович.

У 1932 р. на території Плодородненської сільської ради була створена промартіль "Спартак" (було налагоджено виробництво олії). У 1946 р. на її базі було запущено потужний олійний цех, що виробляв близько 500 кг олії на добу.

З 1962 р. промартіль була реорганізована в оліфоварний завод, який потім став філіалом Мелітопольського виробничого об'єднання "Радуга".

27 жовтня 1943 року села сільської ради були звільнені від фашистських загарбників. Захищаючи рідний край від ворога, виборюючи жадану перемогу, 158 жителів сільради загинуло. За роки війни 191 житель села був нагороджений орденами та медалями. 

У 1966 р. відкрив двері новий Будинок культури на 450 місць та  дві бібліотеки.

Нині на території сільської ради працює загальноосвітня школа, відділення сімейних лікарів, Михайлівський психоневрологічний інтернат, який був заснований у березні 1944 р. Також працюють автоматична телефонна станція, пошта, ветеринарна лікарня, залізнична станція,  приватні магазини.

У 2000 р. був відкритий православний храм на ім'я Мучениці Зінаїди.

В 2017-му році був початок створення об'єднаної територіальної громади. історія створення ОТГ розкривають  наступні дати і події:

- 25.04.2016 Розпорядження № 18 Плодородненської сільської ради "Про ініціювання добровільногооб'єднання територіальних громад сіл"

- 23.05.2017 рішення Плодородненської сільської ради № 1 "Про добровільне об'єднання територіальних громад"

- 25.05.2017 рішення Мар'янівської сільської ради № 1 "Про добровільне об'єднання територіальних громад"

- 29.10.2017 Перші вибори сільського головита депутатів.

У 2022р. село Плодородне окуповано російським військом. Це засвідчено у наказі Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Плодородненська територіальна громада (UA23080210000060255) включена до цього переліку як громада, що перебуває в тимчасовій окупації.

5 червня 2025 року Постановою Верховної Ради України № 4483-ІХ «Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови» село Плодородне перейменовано на Райхенфельд. Райхенфельд (нім. Reichenfeld, досл. «Багате поле». 18 червня 2025 року перейменування набуло чинності. 

Показне

Засноване у 1810 році, як німецький хутір Костгейм. Приблизно з 1918 року до 1945 року — німецьке поселення Каштаїв. У 1945 році перейменоване в село Показне. Показне - село, підпорядковане Райхенфельдській сільській раді, розташоване за 3 км від Плодородного та за 20 км від районного центру. Відстань до обласного центру становить 97 км. Найближча залізнична станція Плодородне знаходиться за 3 км. Площа населеного пункту - 88,3 га. Населення становить 487 осіб. В селі розташований КУ "Михайлівський психоневрологічний інтернат" ЗОР. Як належний до соціальної сфери Михайлівський будинок інвалідів почав функціонувати з 3 березня 1944 року в колишній німецькій колонії “Костгейм” (нині cело Показне). За період роботи в інтернаті неодноразово змінювався профіль, зводились житлові корпуси, господарчі будівлі, комунікації, виконувався благоустрій території, встановлювалось нове устаткування та обладнання. 270 підопічних проживають у двох корпусах. Окремо розташовані адміністративна будівля, котельні, приміщення гаражів, пекарня, майстерня для працетерапії, складські приміщення. Загальна житлова площа інтернату становить 1492 кв.м. Для обслуговування підопічних штатним розписом передбачено 155 штатних одиниць працівників.

Радісне

Радісне - село, підпорядковане Плодородненській сільській раді, розташоване за 22 км від Плодородного та за 17 км від районного центру. Відстань до обласного центру становить 80 км. Найближча залізнична станція - Пришиб, знаходиться за 12 км. Площа населеного пункту - 111,7 га. 

Зразкове

Село заснували у 1810 році німецькі колоністи й назвали Карлсруе. Нинішню назву село отримало у 1945 році. Зразкове - село, підпорядковане Плодородненській сільській раді, розташоване за 7 км від Плодородного, за 29 км від районного та за 90 км від обласного центрів. Найближча залізнична станція – Плодородна. Площа населеного пункту,113,1га. У селі є старий млин і вирізняється насамперед своєю формою . Якщо багато млинів в Україні мають здебільшого квадратну форму, то млин в Зразковому – циліндричний. Тепер старий млин став місцевою визначною пам'яткою. Його було збудовано німецьким мільйонером Лепликом, який проживав у селі. Заввишки двоповерхова споруда була приблизно 12 метрів. Млин має кам’яний фундамент висотою 3 метри, займає площу 60 м2.
 

Братське

Засноване село у 1924 році братами, які за історією місцевих переїхали з Білорусії.  Братське - село, підпорядковане Плодородненській сільській раді, розташоване за 3 км від Плодородного, за 25 км від районного центру та за 105 км від обласного центру, Найближча залізнична станція - платформа Братське . Площа населеного пункту – 170,8га. Населення села - 408 осіб. 

Мар'янівка

Село Мар'янівка засноване у 1825 році німцями-менонітами під первинною назвою Кронсфельд. У 1945 році перейменовано в Мар'янівку. Розташоване за 111 км від Запоріжжя та 45 км від Мелітополя. Найближчі населені пункти: село Новомиколаївка (0,5 км) та від Новобогданівка (3 км). Поруч пролягають автошлях територіального значення Т0811 та залізниця Запоріжжя І - Мелітополь, найближча залізнична станція Федорівка (за 12,5 км). Населення становить 518 осіб.

                     Миколаївка                           

Село засноване 1825 року під первинною назвою — Миколаїфельд. У 1945 році перейменоване в село Миколаївка. Село Миколаївка розташоване за 1,5 км від села Відродження та за 3 км від сіл Новомиколаївка та Новобогданівка. Поруч пролягає автошлях територіального значення Т0811. Населення становить 178 осіб.

Новомиколаївка

Село засноване 1921 році. Розташоване за 0,5 км від села Мар'янівка. Населення становить 89 осіб.  

Підгірне

Підгірне засноване у 1922 році. Знаходиться село на відстані 2,5 км від сіл Солодке та Молодіжне. За даними реєстрів населення становить 86 осіб, але по факту село припинило своє існування бо в ньому майже немає будинків де би постійно проживали люди. Знищена система централізованого водопостачання та електропостачання.

Молодіжне

Засноване у 1825 році як село Маріагейм. Село Молодіжне розташоване за 2,5 км від сіл Олександрівка, Підгірне та Відродження. В 1945 році перейменоване в село Молодіжне. Площа села становить 1.1км². Населення становить 210 осіб.

Солодке

Село Солодке знаходиться на відстані 2,5 км від села Підгірне. засноване село в 1921 році. Населення становить 139 осіб.

Олександрівка

 Німці-католики заснували 1825 році на цій ділянці село Олександргейм (перекладається з німецької як "Дім Олександра") названого на честь імператора Олександра ІІ, найвищою волею якого ці землі були даровані колоністам. Спочатку до колонії переселилося 56 сімей з Пришибських колоній. У колонії діяв кар'єр з видобутку глини, черепичний та цегельний завод. На північно-східній частині колонії був фруктовий сад. З заснуванням колонії виникла і католицька парафія Святої Магдалини. У 1898 році збудовано громадську будівлю, де розташовувалася початкова школа і молитовний зал. Динаміка населення колонії Олександргейм: 1864 р. - 324 чол., 1886 р. - 559 чол., 1896 р. - 415 чол., 1905 р. - 495 чол., 1911 р. - 390 чол., 1 чол. 1926 р. - 425/418 ньому. чол., 1939 - 453 чол.

• Під час громадянської війни в селі базувалися корнілівці, які пізніше брали участь в одному з останніх парадів у Російській імперії, що відбувся на початку вересня 1920 року в колонії Кронсфельд (с. Мар'янівка), влаштований бароном Врангелем.
• 1940 року німців з колонії примусово виселили до Федорівського району Кустанайської області.
• 1943 року спорожніла колонія стала тимчасовою базою для кубанських козаків 121-го пластунського Червонопрапорного стрілецького полку дивізію імені ЦВК РСР Грузії, що входив до 9-ї пластунської стрілецької Краснодарської Червонопрапорної ордена Червоної Зірки. Село під час ВВВ зазнавало кілька разів нальотів німецької бомбардувальної авіації. Поглиблення від вибухів бомб і наразі можна бачити на території населеного пункту.
• У 1945 році село було перейменовано на Олександрівку та знову було заселене вихідцями зі Смоленської, Курської, Закарпатської, Львівської областей, а також Польщі, Бессарабії та Білорусі.
• У селі після війни збереглося близько 30 глинобитних будинків, деякі з них були обкладені цеглою та п'ять величезних цегляних будинків, де колись жили багаті колоністи.
• У радянські часи після укрупнення колгоспів село увійшло до складу колгоспу ім. Я. Свердлова. У селі працювала молочно-товарна ферма, свиноферма та стайня. Деякий час працювала олійниця, кузня та крольчатник.
• До кінця 60-х років працювала початкова школа. У колишньому молитовному залі Святої Маргарити діяв сільський клуб та бібліотека, закриті у 1990-ті роки.
• Наприкінці 80-х – 90-ті роки XX століття були ідеї відродження колонії. У село кілька разів приїжджали делегації німців-колоністів. Проте проект так і залишився нереалізованим.
• На 2021 рік у селі постійно проживало 6 осіб та знаходилася приватна пасіка.
• У селі зберігся лише один будинок німецької споруди. Поруч із сучасним цвинтарем можна знайти залишки німецького католицького цвинтаря. На цвинтарі є поховання невідомих загиблих під час ВВВ – солдата Червоної Армії та двох бійців угорської армії. На південно-західній околиці села зберігся ногайський колодязь, свого часу облагороджений німецькими колоністами. Черепиця зі старих застарілих та розібраних німецьких будинків у 2011 році була використана для реставрації одного з історичних будівель Василівського історико-архітектурного музею-заповідника "Садиба Попова".