Чи виникає право на податкову знижку при відчуженні об’єкта іпотеки?
Чи виникає право на податкову знижку при відчуженні об’єкта іпотеки?
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При цьому, Податковим кодексом України визначені умови, при додержанні яких громадянин має право на застосування податкової знижки по сумам сплачених процентів. Зокрема, право на включення до податкової знижки суми процентів за іпотечним кредитом, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність громадянина та починає використовуватися як основне місце проживання.
Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
Діяльність підприємця не внесена в Реєстр платників єдиного податку. Які виникають наслідки за її здійснення?
До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.
Платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені у реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Отже, підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати види діяльності, які не зазначені у реєстрі платників єдиного податку.
У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних осіб.
Якщо платник самостійно не перейшов на загальну систему оподаткування, то реєстрацію платником єдиного податку може бути анульовано шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу.
У різі виявлення фіскальним органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених для діяльності на спрощеній системі оподаткування, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Зазначена норма передбачена п.177.6 ст.177; п. 299.7 ст. 299; п.п. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298, 299.11.ст. 299 Податкового кодексу.
Юридична особа–платник єдиного податку отримав дохід, що перевищує 5 млн. грн.
Дізнайтесь про порядок оподаткування.
До платників єдиного податку третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких, зокрема, протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. грн.
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, а також зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом.
Як визначено п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, відсоткова ставка єдиного податку для платників 3-ї групи встановлюється у розмірі:
- 3% доходу – у разі сплати ПДВ;
- 5% доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Отже, до суми перевищення граничного обсягу застосовуються ставки 6%, якщо платник єдиного податку зареєстрований платником ПДВ, або 10%, – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (5 млн. грн.), необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Заява про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Якщо платник єдиного податку не подає заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування добровільно, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням фіскального органу, прийнятим на підставі акта перевірки, - з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення.
Зазначена норма передбачена п.п. 3 п. 291.4 ст. 291, абз. другим п.п. 3 п. 293.8 ст.293; п 3) п.п. 298.2.3 ст. 298; пп. 3 п. 299.10 та п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.
Платник податку на прибуток отримав поворотну фінансову допомогу. Як це вплине на податковий облік?
Для платників податку на прибуток, які враховують різниці, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці.
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
При цьому, Податковим кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Тобто, отримання поворотної фінансової допомоги не відображається у складі доходів і витрат, отже не впливає на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і, як наслідок, не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, то включається до його доходів звітного періоду.
Отже дохід, визначений у бухгалтерському обліку, отриманий в результаті прощення поворотної фінансової допомоги, збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14; п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу; п. 5 П (С) БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 №20.
Фізична особа протягом звітного року продала один легковий автомобіль. Чи подається декларація про майновий стан і доходи?
Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається у разі отримання, зокрема, доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як суб’єкти господарювання та самозайняті особи).
Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які згідно з Податковим кодексом зобов’язані подавати податкову декларацію, подається у термін до 2 травня 2019 року.
Дохід фізичної особи - платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.
При цьому, як виняток, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Отже, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід не оподатковується.
Як наслідок, у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.
Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.
Зазначена норма визначена п. 173.1, 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України.
Сільгоспвиробник здає частину будівлі в оренду. Які наслідки при сплаті податку на нерухоме майно?
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
При цьому, не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, якщо частина будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» код 1271 Класифікатора, здається їх власником в оренду, то така будівля (споруда) оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється ними самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають фіскальному органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Зазначена норма передбачена п.п. 266.2.1, п.п. 266.2.2 «ж»), п.п. 266.3.3 ст. 266 Податкового кодексу.
Дізнайтесь про зміни у трансфертному ціноутворенні
01 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII, яким внесено зміни, зокрема, до положень щодо трансфертного ціноутворення, а саме:
- встановлено нові критерії визначення контрольованої операції (п.п. 39.2.1.1 "ґ") ст. 39 Податкового кодексу передбачено визнання контрольованими операціями також внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом та його постійним представництвом);
- п.п. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ уточнено визначення осіб, які є сторонами контрольованої операції в ланцюзі господарських (експортних та імпортних) операцій. Так, контрольованими можуть бути операції між платником податків та нерезидентом (які відповідають вимогам п.п. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ), а не тільки пов'язаною особою нерезидентом;
- п.п. 39.2.2.4, п.п. 39.2.2.10, п.п. 39.2.2.11 ст. 39 ПКУ закріплено принцип превалювання сутності над формою, а саме, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операцій та фактичними умовами її проведення навіть у разі відсутності документального оформлення такої операції;
- п.п. 39.2.2.9 ст. 39 ПКУ передбачено можливість під час визначення зіставних умов операцій враховувати характеристики активів, використаних у контрольованих операціях;
- п.п. 39.3.2.7 ст. 39 ПКУ доповнено новим абзацом, яким закріплено вимогу обирати сторону для дослідження тільки за наявності найбільш повної та документально підтвердженої інформації про фінансові показники контрольованих операцій;
- п.п. 39.4.6 "и") ст. 39 ПКУ передбачено необхідність обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;
- п.п. 39.5.2.7 ст. 39 ПКУ визначено, що проведення перевірки з питань дотримання принципу "витягнутої руки" переривається у разі розгляду судом позовів платника податків щодо призначення, проведення або предмету такої перевірки, до завершення судових процедур;
- п.п. 39.5.2.13 "в") ст. 39 ПКУ контролюючому органу надано право надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента - сторони контрольованої операції;
- п.п. 39.5.2.13 "г") ст. 39 ПКУ передбачено можливість проведення зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки", застосованої контролюючим органом під час перевірки.
Зазначений порядок роз’яснено листом ДФС України від 28.02.2019 №6668/7/99-99-15-02-01-17.
Електронні сервіси ДФС
Форма заяви для поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа
Форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) (www.acskidd.gov.ua) в розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».
Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі.
Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до АЦСК ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію: - ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката; - ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).
Підприємство планує здійснювати експортні операції. Чи необхідно додатково реєструватися суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності?
Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими НБУ відповідно до Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України.
Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.
При цьому, чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Зазначена норма передбачена ст. 5 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Нараховування пені на занижену суму податкового зобов’язання при самостійному виправленні помилок, якщо з платежу є переплата?
При нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок, – після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання розпочинається нарахування пені (п.п. 129.1.3 ст. 129 Податкового кодексу).
На суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац другий п. 129.4 ст.129 ПКУ).
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 ст. 129 ПКУ).
ГУ ДФС у Запорізькій області
