Саморегулівна організація арбітражних керуючих
Саморегулівна організація арбітражних керуючих
Саморегулювання виявляється у тому, що члени громадських організацій встановлюють для себе підвищені, порівняно із законом, вимоги до господарської та/чи професійної діяльності. У світі існують національні саморегулівні організації, наприклад, Асоціація таксистів Англії, та інтернаціональні саморегулівні організації, наприклад, Міжнародна факторингова організація.
Інститут саморегулювання в сучасній Україні вперше з’явився у 1996 році, коли саморегулювання стало можливим для учасників ринку цінних паперів.
Саморегулівна організація арбітражних керуючих є некомерційною професійною організацією, що об’єднує всіх арбітражних керуючих та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування арбітражних керуючих.
Кодексом України з процедур банкрутства вперше на законодавчому рівні було визначено статус саморегулівної організації арбітражних керуючих.
Самоврядування арбітражних керуючих ґрунтується на принципах виборності, гласності, підзвітності та обов’язковості для виконання арбітражними керуючими рішень органів саморегулівної організації арбітражних керуючих. Брати участь у роботі органів самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише арбітражні керуючі, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Стаття 33 Кодексу зазначає, що саморегулівна організація арбітражних керуючих утворюється з’їздом арбітражних керуючих України, також статут саморегулівної організації арбітражних керуючих затверджується з’їздом арбітражних керуючих України та є її установчим документом.
Вищим органом самоврядування арбітражних керуючих є з’їзд арбітражних керуючих України. З’їзд арбітражних керуючих України скликається Радою арбітражних керуючих України не менше одного разу на два роки.
З’їзд арбітражних керуючих України також може бути скликано на вимогу державного органу з питань банкрутства або не менше 10 відсотків загальної кількості членів саморегулівної організації арбітражних керуючих, або не менше однієї третини рад арбітражних керуючих регіонів.
Рада арбітражних керуючих України зобов’язана скликати та організувати проведення з’їзду арбітражних керуючих України протягом 30 днів з дня отримання вимоги про скликання з’їзду арбітражних керуючих України.
Таким чином, вже 20 листопада 2019 року, зокрема, буде утворено саморегулівну організацію арбітражних керуючих, затверджено статут саморегулівної організації арбітражних керуючих, утворено Раду арбітражних керуючих України, затверджено Положення про Раду арбітражних керуючих України.
З моменту державної реєстрації саморегулівної організації арбітражних керуючих її членами стають усі арбітражні керуючі, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Арбітражний керуючий стає членом саморегулівної організації арбітражних керуючих з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Арбітражний керуючий зобов’язаний сплачувати членські внески саморегулівної організації арбітражних керуючих.
Також, законодавцем було зауважено, що установлення органами самоврядування арбітражних керуючих інших обов’язкових внесків, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
Органами саморегулівної організації арбітражних керуючих є:
1) з’їзд арбітражних керуючих регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя);
2) рада арбітражних керуючих регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя);
3) голова ради арбітражних керуючих регіону;
4) Рада арбітражних керуючих України;
5) Голова Ради арбітражних керуючих України;
6) з’їзд арбітражних керуючих України;
До функцій та повноважень саморегулівної організації арбітражних керуючих відноситься:
1) здійснення в порядку, передбаченому цим Кодексом, контролю за діяльністю арбітражних керуючих щодо дотримання цього Кодексу, Кодексу професійної етики арбітражного керуючого та інших нормативно-правових актів;
2) участь у розробленні нормативно-правових актів та заходах з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
3) представництво арбітражних керуючих у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями та міжнародними організаціями;
4) захист професійний прав арбітражних керуючих;
5) забезпечення високого професійного рівеня та розвитку професії арбітражних керуючих;
6) забезпечення престижності професії арбітражних керуючих;
7) організовція перевірок оприлюдненої інформації, що принижує честь і гідність, ділову репутацію арбітражних керуючих, у разі її недостовірності вживає заходів для її спростування;
8) надання консультацій, підготовка методичних рекомендацій з питань професійної етики арбітражних керуючих та застосування прогресивних практик;
9) інформування суспільства про практику та проблемні питання у процедурах відновлення платоспроможності.
Провідний спеціаліст відділу з питань банкрутства К.М.Смирнова
