Плодородненська громада

Запорізька область, Мелітопольський район

ПДВ: Порушення термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування у разі зменшення вартості поставки. До кого застосовується штраф? Чи має право платник податків під час або після закінчення перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевіряв

Дата: 19.11.2019 15:30
Кількість переглядів: 187

ПДВ:

Порушення термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування у разі зменшення вартості поставки. До кого застосовується штраф?

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та ст. 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації (п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу  (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Отже, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, застосовуються до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації, тобто на покупця.

 

Чи має право платник податків під час або після закінчення перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся?

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 ПКУ (п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу).

Якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ст. 50 ПКУ).

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб, та подають річну податкову декларацію в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Отже, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок суб’єкти господарювання не мають права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ними раніше податкових декларацій, за винятком випадків, коли підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримують інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, які оподатковуються за загальними правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

 

Зміни в законодавстві:

Новації при  застосуванні РРО з 19 квітня 2020 року

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.

Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування - 19 квітня 2020 року, крім окремих норм (Закон №128 опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Зокрема, Законом №128 внесені Зміни до ст. 2 і ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР щодо порядку застосування РРО, які набирають чинності з 19 квітня 2020 року.

Так, передбачається запровадження програмного РРО. Це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання.

Суб'єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання: -  на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) - протягом трьох років;-  на програмних РРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до цього Закону - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу;

- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

 

Чи має право підприємство до початку проведення документальної планової перевірки подати декларації із запізненням термінів за періоди, що підлягають перевірці?

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Податковим кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, декларацій передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Податковим кодексом не встановлено заборони щодо подання платником податків - юридичною особою після отримання повідомлення та копії наказу про проведення документальної планової перевірки (до її початку) звітних декларацій (розрахунків) із запізненням встановлених ПКУ термінів для їх подання за періоди, що підлягають перевірці («Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань організації та проведення перевірок платників податків», затверджена наказом ДПС України від 06.07.2012 № 591).

 

Обов’язкове застосування РРО підприємцями – платниками єдиного податку 

РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. (крім платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення).

 У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн.  застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Разом з тим п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані використовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. грн.;

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;

- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до
20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу, п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Нагадаємо, що Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.

Так, з 01.10.2020 до 01.01.2021 РРО та/або програмні РРО не застосовуються підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО зобов’язані застосовувати всі платники єдиного податку 2-4 групи.

 

Направлення податковим органом запитів платникам податків про подання інформації

Податкові органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу).

Письмовий запит про подання інформації надсилається за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у поданих  податкових деклараціях;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених ПКУ.

Платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті податкового органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).

У разі проведення зустрічної звірки інформація, визначена в запиті, надається протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається постановою КМУ від 27.12.2010 № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», із змінами та доповненнями.

 

Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів

Електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів, який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до податкового органу в електронному вигляді.

Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою F/J1392001; повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису за формою F/J1391103 та заяву про припинення дії договору про визнання електронних документів за формою F/J1391401 платнику податків можна отримати на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) або за електронною адресою: https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis.htm.

Також, Заява про приєднання до Договору та Повідомлення розміщені у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.

Форми зазначених заяв визначені «Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Терміни  зберігання документів, пов’язаних зі сплатою податків

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу).

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

У разі ліквідації платника податків документи за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

 

ПДВ:

Постачання з оплатою за рахунок бюджетних коштів: коли відображати податковий кредит

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Платник ПДВ зобов'язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати її в ЄРПН.

Така податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює постачання товарів/послуг є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки у постачальника товарів/послуг, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів, датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування таких коштів на його банківський рахунок, то податкова накладна, складена на таку операцію на дату відвантаження товарів, є такою, що складена з порушенням, і як наслідок, не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем - бюджетною установою.

Тобто, у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, дата виникнення права на податковий кредит у платника ПДВ, який здійснює оплату придбаного товару за рахунок бюджетних коштів, не може бути визначена раніше дати оплати такого товару.

Зазначена норма передбачена п. 187.7 ст. 187, п. 198.2 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

 

Чи має право дитина отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків?

Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного фіскального органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (додаток 2 до Положення № 822 від 29.09.2017).

Разом з обліковою карткою № 1ДР (яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі) необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, подається його засвідчений переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом 3-х робочих днів з дня звернення  до фіскального органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися до будь-якого фіскального органу.

 У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Зазначена норма визначена п. 1, п. 4, п. 8 розділу VII «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822.

 

ГУ  ДПС у Запорізькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано