ЇЇ ЖИТТЯ - КРИЛА ТВОРЧОСТІ ТА РАДОСТІ
ЇЇ життя - крила творчості та радості
Здавалося, знаю цю людину багато років як колишню ученицю, бо навчала її, її дітей у школі. Часто зустрічалися, перемовлялися, але ніколи не сподівалася, що колись відкрию для себе настільки глибоку душу, щедре серце, невичерпний оптимізм, титанічну працелюбність. А все сталося випадково. Завітала до сільської бібліотеки. Не приховую: давненько там була. Чому? Мабуть, тому, що маю власну, користуюся шкільною, а тепер й Інтернет, а ще в пам’яті абсолютно непривабливий її інтер’єр. Люблю чистоту, красу, тепло, а ще цікавого співрозмовника в особі хазяйки культурного закладу. Тоді цього мені бракувало.
І ось тепер, переступивши поріг, я була приємно вражена затишком, естетичним виглядом, порядком. Тут все зроблено по-хазяйськи, як для себе, для відвідувачів, бо ж відомо, що не місце прикрашає людину, а людина – місце. Ця людина – Тетяна Андріївна Геєнко. Дуже кортіло дізнатися, як їй це вдалося. І полилася схвильована, радісна розповідь. Процес був важкий: ні майстрів, ні матеріалів, ні коштів. Але твердо вимовлена фраза, сказана голові ОТГ: «Я в таких умовах працювати не можу!», неймовірне бажання створити комфортні умови для відвідувачів сільської бібліотеки і головне: не чекати від когось, а самій взяти на жіночі плечі весь тягар цього процесу – зробили свою справу. Голова ОТГ А.В. Ходирєв, побачивши таку наполегливість і бажання жінки, доклав максимум зусиль, щоб втілити задумане нею в дійсність. Не відмовляв у наданні допомоги О.Л. Верещага, майстер С.О. Переверзєв чудово втілював ідеї Тетяни Андріївни, водій М.І. Бехтер підвозив необхідні матеріали. Але весь тягар ремонту бібліотекар взяла на себе, крутилася як дзиґа і всіх закручувала. Але ж і результат є!
Ми сидимо в охайній, затишній залі сільської бібліотеки і ведемо розмову. Виявляється, що для Тетяни Андріївни створення належних умов для роботи – це лише початок, а далі? Як організувати роботу з дітьми, дорослим населенням, щоб вони знову потягнулися до культурного осередку. Рішення було знайдено. Бібліотекар створила творчу студію «Росток», до складу якої ввійшло 12 дорослих та 22 дитини різного віку. На своїх заняттях, окрім обговорення новинок літератури, читання поезій, вони займаються тим, що бажає душа: вишивають, плетуть речі з бісеру тощо. Тут майстрині створювали справжні шедеври. А ще з легкої руки Тетяни Андріївни ця справа стала радістю, натхненням, віконцем у чарівний світ мистецтва для людей з обмеженими фізичними можливостями: А.П. Дятлової, М.І. Романкевич, О.І. Кропивної.
Куратором студії стала Т.І. Зам- кова, колишній учитель трудового навчання, яка сама давно оволоділа технікою вишивки, створює речі, від яких важко відірвати погляд, багато років навчала цьому учнів у школі. Залюбки погодилася співпрацювати з Тетяною Андріївною, творчою студією.
У «Ростка» є спонсор – аматорське об’єднання «Надія» з м. Мелітополь, це майстри народної творчості, які діляться з дітьми тканиною, нитками, проводять майстер-класи.
Внаслідок надзвичайно плідної роботи з’явилися унікальні речі, які директор будинку культури А.Я. Бурико порадила показати широкій аудиторії. І у травні 2018 року Тетяна Андріївна зібрала власні роботи, вишукані речі інших майстринь, своєї доньки, яка теж долучилася до творчості, і повезла їх для участі в обласній культурно-мистецькій акції «Запорізькі обереги» в рамках фестивалю «Історія.ua». Робіт взагалі було представлено багато, але саме біля їхнього намету – найбільше скупчення людей. Вона пам’ятає слова одного із членів журі, який, детально оглянувши роботи, сказав: «Ви робите те, чим «хворіє» ваша душа. Ви цим заражені, тому у вас це так чудово виходить». А вона раділа, що вірмени, росіяни, татари вишивають хрестиком і, таким чином організувавшись, люди прагнуть зберегти традиції села.
Приїхавши із фестивалю, окрилені нечуваним успіхом, запрацювали ще з більшим ентузіазмом. І визнання, і висока оцінка їхньої майстерності не забарилися: мають Подяку за участь у ІІ Національному Чемпіонаті з фольклору «Eurofolk – Вінниця 2019», дипломи Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької обласної ради, Департаменту культури, туризму за участь у ІХ-Х Всеукраїнських козацьких фестивалях «Покрова на Хортиці», Грамоту за участь в Міжнародному фольклорному фестивалі общини Балчик (Болгарія). Систематичною стала їхня участь у фестивалі «Таланти 21 століття». Дарма, що організатори його знаходяться в Харкові, вони постійно запрошують наших майстринь у різні міста України, де збираються талановиті майстри своєї справи, танцюристи, вокальні колективи, які прославляють культуру країни. Вони тісно контактують з Тетяною Андріївною.
Основні види декоративно-прикладної творчості, якими наші майстрині прославляють с. Плодородне, це – вишивка хрестиком, стрічкою, бісероплетіння… і навіть миловаріння.
Робота, творчість, зустрічі, фестивалі. Вони вимагають знань, методів комунікації. Тетяна Андріївна, як губка, вбирає все, що їй необхідно для цього. У листопаді 2019 року навчалася у школі соціального проектування і грант-менеджменту «Спадщина». Хоча тема історико-культурної спадщини для неї нова, але вона просто-таки запалилася ідеями інших учасників і професійних тренерів.
При всій зайнятості її стихія – все-таки бібліотека. На її теплу посмішку, лагідний характер, вміння поговорити збігаються і діти, і дорослі. Кожен знаходить для себе потрібну книжку, при необхідності пораду чи консультацію. Тут вона постійно організовує різноманітні форми заходів. Зокрема, підсумували рік літературно-музичною композицією «Твори добро іншим на благо». Тут і бабуся Сова, і пісні, і танці, і дипломи, і медалі. Все продумано до дрібниць, тому задоволення отримали і діти, і дорослі.
Я спілкувалася з нею і була зачарована цією жінкою: за спеціальністю – швачка (костюми до заходів, які проводить, шиє самотужки), а створює сама і надихає інших на створення мистецьких шедеврів; не має педагогічної освіти, а з дітьми знаходить спільну мову краще вчителя, психолога, священника; не депутат громади, а хоче, щоб талановитих людей рідного села знали далеко за його межами.
Вона по зернині збирає талановитих людей, а скількох вона вже відкрила! А скількох змусила повірити в те, що це не просто хобі, а високе мистецтво!
А скільки в неї планів на майбутнє! Я слухала і думала: а в неї все вийде!
А ще хотілося запитати її про те, для чого оце все їй потрібно? І неначе читаючи мої думки, вона говорить: «Хочу, щоб, коли приїжджатимуть мої онуки, вони говорили: це зробила моя бабуся. Хочу, щоб вони бачили мене натхненною. Ось я саджаю квіти, ось вишиваю хрестиком, читаю книжку, розфарбовую майданчик для дітей перед Будинком культури».
Так у житті Тетяни Андріївни переплелися крила творчості і крила радості. Почавши з роботи у сільській бібліотеці, вона стала хранителькою народних традицій у селі.
Говорять, щоб стати щасливою, потрібно заповнити руки – роботою, серце – любов’ю, розум – метою, пам’ять – корисними знаннями, а майбутнє – надією. Тетяна Андріївна – щаслива людина. І хочу побажати наснаги в усьому, що вона робить.
Г.І. Кравець,
учитель-філолог
КОЗ «Плодородненський ЗЗСО».
