Срібні роки заплітаються їм у волосся‚

Вже діти дорослі, онуки ростуть,

А серце таке молоде ще і досі‚

І руки спочину ніяк не знайдуть.

Пахнуть руки у них паляницями,

Кропом‚ стравами і пшеницею,

Пахнуть рученьки м’ятою-рутою,

Пахнуть хатою незабутою,

Пахнуть руки їх огірочками,

Свіжовипраними сорочками,

Пахнуть рученьки ніжною ласкою‚

Онучаток маленьких колискою,

Непомічені, вкрай натруджені,

Невідзначені, хоч заслужені.

Фото без опису