Платникам податку на прибуток: самостійно виправили помилку - чи враховувати штраф і пеню у податкових різницях? та інше...
Платникам податку на прибуток: самостійно виправили помилку - чи враховувати штраф і пеню у податкових різницях?
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).
Платники, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ у редакції з 23.05.2020).
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний (п. 50.1 ст. 50 ПКУ):
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Пеня нараховується відповідно до ст. 129 ПКУ.
Визнані штрафи та пеня включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318).
Отже, суми штрафу та пені, нараховані платником податку при самостійному виправленні помилок за попередній податковий (звітний) період, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
На суму таких штрафів та пені податкова різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.
Інформація про платників, у яких є податковий борг, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС
На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів.
Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема:
Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.
Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Підприємство перебуває на обліку в одному районі, а джерело забруднення розташоване в іншому районі міста: куди подавати декларацію?
Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, подають декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 ст. 250 ПКУ).
Якщо платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то він може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 ст. 250 ПКУ).
Отже, якщо суб’єкт господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде подаватися податкова декларація з екологічного податку за викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів:
- або за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця для розміщення відходів;
- або за місцем свого перебування на податковому обліку.
При цьому, якщо декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за його місцем перебування на податковому обліку.
Відокремлений підрозділ іноземної компанії здійснює в Україні господарську діяльність без взяття на податковий облік: які наслідки?
Платниками податку на прибуток - нерезидентами є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 ст. 133 Податкового кодексу (зі змінами, внесеними Законом від 16.01.2020 № 466-IX, які діють з 23.05.2020)).
Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (п. 64.5 ст. 64 ПКУ (зі змінами, внесеними Законом від 16.01.2020 № 466-IX, які діють з 01.07.2020)).
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:
- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- до відкриття рахунку в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.
Ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100000 грн. (п. 117.4 ст. 117 ПКУ).
Якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди застосовується штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачував такий нерезидент податок чи ні (ст. 123 ПКУ).
Якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки, то може бути застосовано адміністративний арешт майна (п.п. 94.2.9 ст. 94 ПКУ).
Підприємство до складу якого входять філії переходить на сплату єдиного податку: що необхідно враховувати?
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).
Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
При цьому до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається загальна сума доходу, отриманого юридичною особою, з урахуванням доходів відокремлених підрозділів та філій такої особи, оскільки не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п.п. 291.5.6 ст. 291 ПКУ).
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Тобто, у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування юридична особа, до складу якої входять відокремлені підрозділи та філії, повинна зазначити також інформацію про такі відокремлені підрозділи та філії.
Як громадянам отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу
Фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).
При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Крім цього, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Слід зазначити, що фізичні особи – громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу:
- за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;
- за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.
Чи сплачувати суму заборгованості з єдиного внеску, якщо є надміру сплачені суми внеску?
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пп. 1 част. другої ст. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені законодавством (част. тринадцята ст. 9 Закону № 2464) .
Процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, визначає «Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів», затверджений наказом МФУ від 16.01.2016 № 6.
Контакт-центр ДПС: інформаційно-довідкові послуги онлайн
Платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn – line:
- скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом www.zir.tax.gov.ua (мобільний додаток «ЗІР ДПС» можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: AppStore та GooglePlay);
- звернувшись до Контакт-центру ДПС за т. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку).
Для отримання інформаційно-довідкових послуг у період карантину телефонуйте з 8:00 до 18:00 години, для інформаційної підтримки з питань застосування програмних РРО до 20:00 години, крім суботи, неділі та святкових днів.
Для самостійного пошуку відповіді на запитання необхідно зайти в Інтернет мережі на Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс або на офіційний вебпортал ДПС у розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» або надіслати запитання на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.
Також можливо надіслати запитання/повідомлення на електронну адресу idd@tax.gov.ua, електронним листом розміром не більше 976 Кб, або 1 млн. символів.
При цьому, необхідно чітко формулювати запитання та обов’язково зазначати в полі «Тема» ідентифікатор напрямку питання, зокрема: - податок на додану вартість 6001; - податок на прибуток підприємств 6002; - податок на доходи фізичних осіб, податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності, єдиний внесок 6003; - акцизний податок 6004, - єдиний податок, порядок застосування РРО 6005; - плата за землю, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, транспортний податок 6007.
З 20:00 до 08:00 години (також у вихідні і святкові дні) можливо скористатися послугою «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо». Для отримання відповіді на запитання щодо оподаткування (крім технічних питань, які виникають при поданні звітності в електронному вигляді та реєстрації податкових/акцизних накладних) необхідно залишити інформацію: код та номер стаціонарного телефону і чітко сформулювати запитання.
Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДПС пропонує отримувати безкоштовно інформацію про зміни в законодавстві.
Для цього необхідно направити додатково електронний лист на електронну адресу idd@tax.gov.ua - в полі «ТЕМА» зазначити 6011.
Поворотна фінансова допомога: ознака доходу у формі № 1ДФ
Наказом МФУ від 26.05.2020 року №241 (набрав чинності з 01.07.2020) внесено зміни до «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», а саме, відкориговано Довідник ознак доходів фізичних осіб.
Так, ознака «153» Довідника із 01.07.2020 року розділяється:
– 153 "Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому (п.п. 165.1.31 ст. 165 розділу IV ПКУ)";
– 197 "Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 ст. 165 розділу IV ПКУ)".
Тобто, ознака доходу при відображенні поворотної фінансової допомоги у формі №1-ДФ залежить від факту отримання чи надання.
Так, основна сума поворотної фінансової допомоги, що надається суб’єктом господарювання фізичній особі - підприємцю або фізичній особі, відображається з ознакою доходу – «197».
Основна сума поворотної фінансової допомоги, що повертається суб’єктом господарювання фізичній особі - підприємцю або фізичній особі, відображається з ознакою доходу – «153».
Слід зазначити, що не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому та основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 ст. 165 ПКУ).
Платникам податку на прибуток: збільшення фінансового результату у разі придбання товарів (послуг) у нерезидентів
Як визначено п.п. 140.5.4 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 ст. 140 ПКУ), та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних, зокрема, у:
- нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ (Постанова КМУ від 27.12.2017 №1045);
- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (Постанова КМУ від 04.07.2017 №480).
Разом з тим зазначені вимоги не застосовуються, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».
Норми п.п. 140.5.4 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
ГУ ДПС у Запорізькій області
