Що повинен знати споживач про МАРКУВАННЯ харчових продуктів!
Що повинен знати споживач про МАРКУВАННЯ харчових продуктів!
Дуже часто у споживачів виникає питання щодо маркування харчових продуктів. Вимоги щодо маркування харчових продуктів викладені в Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та Законі України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі – Закон). Головна мета цих Законів – захист життя, здоров’я та інтересів споживача, забезпечення його повною інформацією щодо харчового продукту для можливості здійснити свідомий вибір відповідно до потреб. Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача.
Усі харчові продукти, що перебувають в обігу на території України, повинні маркуватися державною мовою (п.1 ст. 10 Закону). Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняється обіг харчових продуктів, якщо ці продукти небезпечні, непридатні до споживання, неправильно марковані тощо.
Варто розуміти, що «Маркування харчового продукту – це слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь – якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього» (ст.1 Закону).
Обов’язкова інформація, яка повинна бути надана про харчовий продукт споживачу, це – назва харчового продукту, перелік інгредієнтів, перелік речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання (ст. 17 Закону), мінімальний термін придатності або дата «вжити до», будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби), найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів – найменування та місцезнаходження імпортера; країна походження або місце походження (в певних випадках), інструкції з використання, інформація про поживну цінність харчового продукту (зі вказанням енергетичної цінності та вмісту жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукру, білків та солі); для напоїв з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць вказується фактичний вміст спирту у напої; за наявності у харчовому продукті генетично модифікованих організмів - позначку «з ГМО».
Але закон не лише зобов’язує наносити дану інформацію на маркуванні харчового продукту, а й чітко встановлює, як саме це повинно бути: інформація про харчові продукти має розміщуватись на видному місці, бути чіткою і розбірливою та, за потреби, наноситися у спосіб, що унеможливлює її видалення (ст. 8 Закону).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», вводиться обов’язковість надання інформації споживачу - чи піддавався харчовий продукт заморожуванню або розморожуванню, що унеможливить продаж, скажімо, розмороженого м’яса під виглядом охолодженого. А якщо харчовий продукт або його інгредієнти піддавались дії іонізуючого випромінювання, має бути інформація «опромінений» або «піддавався дії іонізуючого випромінювання.
Якщо до м’ясних продуктів та м’ясних напівфабрикатів у формі порційного м’яса, туш, додана вода, що становить більше 5 відсотків маси готового продукту, ця інформація також має зазначатись на маркуванні. Ці вимоги також стосуються і рибопродукції. Повинен зазначатися напис «сформоване зі шматків м’яса» чи «сформоване зі шматків риби» в разі виготовлення харчових продуктів з окремих шматків, які поєднані іншими інгредієнтами, якщо цей харчовий продукт може справляти враження цілого шматка м’яса чи риби (п.п.7,8 ст.11 Закону). У разі використання в ковбасах і сосисках неїстівних оболонок надання інформації про це є обов’язковим (п.9 ст.11). Також законом визначені спеціальні вимоги до позначення «рублене м’ясо», які враховують вміст жиру у відсотках та співвідношення колагену до вмісту тваринних білків. Для свіжої, охолодженої або замороженої свинини, баранини або козлятини, для м’яса та їстівних субпродуктів свійської птиці повинно обов’язково зазначатись країна походження та місце походження. Це унеможливить підміну, скажімо, фермерського м’яса на імпортоване. Тобто, якщо підприємство в Україні імпортувало певну кількість м’яса, а потім провело його фасування, то в маркуванні буде зазначено не лише найменування українського оператора ринку та адреса його потужності, але обов’язково зазначатиметься країна походження цього м’яса.
Якщо твердий харчовий продукт перебуває в рідкому середовищі (наприклад, мариновані овочі в розсолі, оселедці в сольовому розчині), повинна також зазначатись маса продукту без урахування маси рідини. Особливо це актуально буде при купівлі продукту в жерстяних герметичних банках, коли неможливо побачити сам продукт. Відповідно, споживач може порівняти маркування декількох виробників і вирішити, що саме йому купувати (п.5 ст.17).
У разі, коли заморожені харчові продукти пропонуються до реалізації у нефасованому стані (нефасовані харчові продукти, вкриті крижаною глазур’ю), кінцевому споживачу надається інформація про загальну кількість харчового продукту (з урахуванням кількості глазурі) та кількість або відсотковий вміст крижаної глазурі у такому харчовому продукті (п.6 ст.17). В такому разі споживач буде обізнаний, за що він платить гроші – за продукт чи за воду.
Ритм життя вносить свої корективи, в зв’язку з чим останнім часом все більшої популярності набирає дистанційна торгівля. Так от, для продажу харчових продуктів дистанційно, у тому числі з використанням засобу дистанційного зв’язку, також вказані вимоги до інформації, яка повинна надаватись споживачу до моменту продажу харчового продукту.
Також акцентована увага на обов’язковості надання інформації про перелік речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість. Цей перелік міститься в додатку до Закону і в нього включено наступне: злаки, що містять глютен, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, соєві боби, молоко, горіхи, селера, гірчиця, насіння кунжуту, люпин, молюски та відповідно продукти з них, а також двоокис сірки та сульфіти в певній концентрації. Назва речовини чи харчового продукту повинна бути виділена шрифтом, кольоровим фоном, стилем тощо. Це буде приковувати увагу споживача, який має алергічні реакції чи непереносимість таких харчових продуктів та вбереже від вживання продукту, що може викликати у нього негативний вплив на здоров’я.
Слід зазначити, що відповідно розділу IV (статті 28) існує інформація про харчові продукти, що надається в добровільному порядку, зокрема: «У маркуванні молочних продуктів забороняється використовувати слово «натуральний» щодо продуктів:
- з повністю або частково заміненими складовими молока (молочний жир, молочний білок, лактоза);
- у виробництві яких використовувалися жири та/або білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори та консерванти (для традиційних молочних продуктів).
Вимоги, що запроваджуються цим законом – це потужний механізм в руках як виробників, так і споживачів. Належне інформування споживача – це відповідальність бізнесу, турбота за споживача, за здоров’я населення. Оператори ринку харчових продуктів, винні у порушенні вимог харчових Законів, несуть відповідальність у межах діяльності, яку вони провадять, відповідно до ст. 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" (до прикладу, за реалізацію харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини накладається штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат (180000 грн.) на юридичних осіб та 20 мінімальних заробітних плат на фізичних осіб-підприємців (120000 грн.) та інші штрафи за порушення вимог Закону).
Михайлівське районне управління
ГУДПСС в Запорізькій області
